- диковинний
- —————————————————————————————дико́виннийприкметникдивовижнийрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
диковинний — а, е, розм. Прикм. до диковина … Український тлумачний словник
дивний — I (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), дивовижний, дивоглядний, чудернацький, диковинний, дивочний; химерний, химеристий, курйозний, фантастичний, потойбічний (який виходить за межі звичайного, нормального); екзотичний… … Словник синонімів української мови